Інтерв’ю із Viktoriia Kush від 26.02.2023
— Розкажіть звідки ви, та чим займаєтесь.
"Я з файного міста Тернопіль. В Київі прожила 6років, там пройшли мої студенські роки. Пізніше в Польщі жила а зараз 3 роки, як живу в Парижі, займаюсь фрілансером." Чим я тільки не займалась, дизайнер графік, ювелір, на заводі пахала, і на стройці ремонти робила. Нарешті займаюсь любимою справою малюю картини".
— З чого почалася ваша історія митця?
"Малюю з дитинства, пізніше був університет на факультет дизайну".
— На чому ви зазвичай малюєте?
"На всьому, фанера, полотно, аркуш паперу. Люблю міняти стилі і експериментувати. Деколи це і на планшеті digital art".
— Чи важливо для вас натхнення, чи це зайве?
"Важливе, два роки його не мала. Було вигорання, нічого малювати не хотілось".
— Які митці вас надихають?
"Чесно навіть не знаю. Подобається мистецтво Danny O'Connor. Мене надихає світ і все що в ньому є".
— Яким ви запам'ятали 24.02.2022?
"Я приїхала, додому до батьків на свята, і щоб речі забрати в Париж. Пам'ятаю, як мама в 6 ранку будить Віка війна почалась. Я на телефоні з друзями з Київа, Маріуполя. Це був жах, так ще ніколи не переживала".
— Що саме війна змінила у вашому житті?
"Що життя одне, і що сьогодні є, завтра немає нічого. Так як війна застала мене дома, я пішла волонтерити. Ніколи не забуду очі людей яких ми зустрічали, і їх історії. Що матеріальне це не головне".
— Що будете робити, коли почуєте слово "Перемога!"?
"Приїду додому до батьків і буду кричати ура святкувати. Поїду з друзями подорожувати Україною".
— Якщо б сьогодні вам запропонували змінити одну річ: будь-що, — то що саме ви б змінили?
"Щоб не існувало русні. Там де русня, ліпше море би було".
0 Коментарі